
Как-то раз, наш неформал никуда не ходил и думал, что жизнь скучная и однообразная. Но внезапно я услышал от ноунейма о чем-то интересном, что смогло подогреть мою любопытство. Он рассказал мне про варщика, который делает крутые закладки, и сказал, что мет от него - просто огонь. Мои глаза загорелись, и вместе с ноунеймом мы решили отправиться в это невероятное приключение.
Знаете, друзья, наркомания - это не игрушки. Легко потеряться в этом мире и свою жизнь в одно мгновение. Но я решил не зацикливаться на этом, ведь жизнь - это всего лишь игра, и я сделал выбор идти по своему пути.
Мы пришли к варщику, чтобы забрать "товар". Нервничающий взгляд, недавние шрамы на руках - все это говорило о том, что варщик был на связи. Он достал небольшую стеклянную ампулу со стрелкой и красиво закрутил ее в моей руке. "Вот твой мет, парень", - сказал он. Мое сердце забилось сильнее, я почувствовал кайф от предвкушения.
Через несколько долгих минут мы оказались на обозначенном месте для рыбалки. Я был на пике своей наркотической эйфории, мое сознание было полностью подчинено мету. Я выбросил свою электро удочку в воду, и она начала магически мигать под водой. Чувство, что ты управляешь рыбой, действительно захватывает.
Рыба начала клювать, и я наслаждался каждым мгновением. Я был полностью поглощен процессом и забыл обо всем на свете. Только я и моя удочка воплощали весь мой мир. Я стал настоящим рыбаком, который понимает и уважает эту древнюю особу, населяющую мир под водой.
Обдолбавшись до предела, я проникался эйфорией, которую давало метамфетаминовое состояние. Я ощущал, что стал единым с рыбой. Мы плыли в этом море кайфа в поисках новых приключений и неповторимых ощущений.
Закат солнца проливал свои лучи на океан, а я хейтил все вокруг, кто не понимал, что настоящая свобода - это творчество и искусство поймать свою рыбу под воздействием мета. Я был непревзойденным рыбаком и настоящим охотником за кайфом.
Рыбалка с электро удочкой была моей новой страстью. Я употреблял мет, чтобы вбухаться в свое хобби и глубже погрузиться в мир непостижимой рыбы. Но помните, друзья, наркотики - это таинственная сила, которая может уничтожить даже самую крепкую душу.
Так закончилась моя рыбалка на мете с электро удочкой. Это был незабываемый опыт, который я запомню на всю жизнь. Рыбалка стала моим отступлением от реальности и возможностью почувствовать, что я действительно живой и свободный. Лучше наслаждаться жизнью в полном сознании и не прибегать к искушению обдолбаться. Я осознал это, и теперь я иду своим путем, оставив мет в прошлом. Помните, друзья, настоящая свобода - это осознание и контроль над собой.
Дело было так. Весь день я сижу на своей хреновой работе, вся эта суета, высокие менеджеры, которым по факту по башке долбить, так как они херней занимаются. Сидишь там, как в тюрьме, смотря на часы, ждешь, когда же наконец-то наступит время, чтобы удрать. Ну, а я к тому времени уже просто двинутый был, не знал, что делать, как жить в этой сивой бытовухе.
В общем, решил я с этим покончить и устроить себе настоящий праздник.
Мой лучший друг Жора, которого знаю с ранних лет, всегда знает, где достать крутую закладку, ведь у него всегда есть свои связи. Я ему звоню: «Жорик, братишка! Нужен кайф, чтобы торкнуло до упора. Как думаешь, получится?»
Он сразу пронимается. «Братишка, это не вопрос, я тебе всегда помогу. Но сейчас самый топ - джеф! Он тебя просто вытащит из рутины и полностью заменит твою дебильную работу. Сегодня вечером сходим, найдем для тебя что-нибудь получше», - отвечает он.
Следующие часы были как вечность.
Я дожидался, когда наконец наступит ночь, и я смогу приветствовать свою новую жизнь. Вечером мы встречаемся с Жорой возле подъезда. Он уже торчит там, а в руках у него прекрасно сверкающий пакетик с закладкой, как будто сама Венера Милосская.
| Я улыбаюсь, а Жора мне говорит: |
| «Братишка, это твой билет в мир беззаботных вечеринок и безумного кайфа. Джи есть, так что давай, пасаси!» |
Мы идем на крышу одного подъезда, чтобы рассмотреть свою добычу под луной.
Я на комплименты Жоры отвечаю: «Братва, спасибо тебе! С таким кайфом смогу даже через нос понюхать все прекрасное в этой жизни.»
Вытаскиваю пакетик, а из него на ладонь падает блестящий порошок. Веду его к носу, вдыхаю, и уже через пару секунд чувствую, как меня пронимает торкнувшее эйфорическое наркотическое опьянение. Вот это да, прям такое секси!
И вот уже я на седьмом небе, ни о чем не думаю, кроме как об этом афганском кайфе.
Мы с Жорой решаем, что обязательно сходим в клуб, потому что с такой закладкой там точно будет завал.
И вот мы в клубе, и меня просто перекатывает от восторга.
Не описать словами, как я вижу эту афганскую коноплю, которая растет в уголке на танцполе, а я такой: «Эй, братишка, что за знатная конопля?». Жора отвечает: «Братишка, тебе бы понюхать, как она смахивает на джеф!»
Мы подходим ближе, понюхали, и я просто летаю.
Весь вечер мы танцуем, общаемся с интересными людьми, а наше наркотическое опьянение только усиливается.
Я чувствую себя свободным, будто дышу забором. Х*йняндекс работе, я так больше ни дня не паду раболепием!
На следующий день я проснулся и понял, что это был один из самых классных дней в моей жизни. Поэтому, если когда-нибудь решите попробовать что-то новое, помните, что всегда есть риск стать двинутым. Но не забывайте голову держать прямо!
«Жизнь слишком коротка, чтобы проводить ее за дебильной работой.»
- Чучело Макдональдса
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.